#громадськемісце Весілля мрії та юридична драма: дві наречені в Одесі зіграли розкішне свято, але закон не дає їм жодних прав, – ФОТО #одеса #odesa #odessa #одесса

В Одеському ботанічному саду відбулося весілля двох жінок. Вони організували розкішне святкування, незважаючи на неможливість офіційно зареєструвати шлюб згідно з чинним українським законодавством.

Партнерки Дар’я та Ніка організували в Одесі розкішне весілля з сукнею, костюмом і гостями в ботанічному саду. Радісною подією вони поділилися на сторінці профілю upoitelno в Instagram.

“Ми вирішили зіграти весілля за три тижні й усі говорили, що це неможливо”, – зазначила пара.

Фото з профілю upoitelno в InstagramФото з профілю upoitelno в InstagramФото з профілю upoitelno в InstagramФото з профілю upoitelno в Instagram

Однак, незважаючи на значну толерантність суспільства до таких шлюбів, на законодавчому рівні вони досі не визнаються офіційно. Це створює низку юридичних проблем, через які одностатеві пари в Україні залишаються без захисту.

В умовах повномасштабної війни, коли щоденно постає питання життя і смерті, необхідність юридичного визнання стосунків для одностатевих пар в Україні стала гострою як ніколи. Проте, незважаючи на суспільні дискусії та заклики, українське законодавство досі не визнає ні одностатевих шлюбів, ні цивільних партнерств, залишаючи тисячі людей у “юридичних тінях” і позбавляючи їх базових прав, доступних гетеросексуальним подружжям.

Бар’єри, які руйнують життя

Стаття 21 Сімейного кодексу України є основною юридичною перешкодою для легалізації одностатевих шлюбів в Україні, оскільки чітко визначає гендерний склад шлюбного союзу. Відсутність легального статусу для одностатевих союзів, згідно з порівняльним аналізом Національної асоціації адвокатів України, створює цілий каскад критичних проблем. Особливо відчутні вони під час війни для пар, в яких щонайменше один партнер захищає Україну на фронті.

Критична незахищеність у медичних та військових питаннях:

  • недопуск до реанімації та ухвалення рішень: у разі поранення або критичного стану партнера/партнерки, людина може бути не допущена до реанімації, оскільки юридично не вважається членом родини. Вона також не має права ухвалювати життєво важливі медичні рішення;
  • компенсації та поховання: якщо військовий чи військова гине, їхній партнер/партнерка не мають права на отримання компенсації, що передбачена для членів родини, і не можуть вирішувати питання щодо місця та способу поховання. Всі ці права автоматично переходять до кровних родичів, з якими військовий/ва міг(-ла) не мати жодного зв’язку.

Майнові та спадкові проблеми:

  • спільна власність: одностатеві пари не можуть володіти майном на умовах, передбачених для подружжя. Оформлення спільної власності на нерухомість або великі покупки перетворюється на складну юридичну процедуру, яка не гарантує захисту у разі розриву стосунків або смерті одного з партнерів;
  • спадкування: у випадку смерті партнера, той, хто залишився, не є спадкоємцем першої черги. Навіть наявність заповіту не розв’язує всіх проблем, оскільки спадкоємці-партнери обкладаються податком як “чужі” люди, на відміну від законного подружжя.

Виховання дітей:

  • правова невизначеність: якщо пара виховує дитину (наприклад, дитину одного з партнерів), другий партнер юридично не має жодних батьківських прав. Це створює величезні ризики: у разі смерті або недієздатності біологічного батька/матері, органи опіки можуть забрати дитину, оскільки другий партнер не має офіційного статусу.

На шляху до цивільного партнерства

Оскільки Конституція України визначає шлюб як союз чоловіка та жінки, введення повноцінного одностатевого шлюбу наразі є неможливим без внесення змін до Основного Закону, що заборонено під час воєнного стану.

Саме тому Валерія Коломієць – заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції на сторінках УП Життя у 2023 році запропонувала запровадження інституту реєстрованого цивільного партнерства. Ця законодавча ініціатива, на яку влада відреагувала після петицій, що набирали десятки тисяч голосів, могла б стати компромісним кроком. Цивільне партнерство дозволило б одностатевим парам офіційно оформити свої стосунки та отримати низку прав, які наразі доступні лише подружжю:

  • право спільного володіння майном;
  • право на спадкування;
  • право представляти інтереси партнера/партнерки в медичних установах;
  • право на соціальні гарантії для сімей військових.

Суспільний та міжнародний контекст

Війна зробила проблему прав ЛГБТК+ більш помітною. Українці бачать, що представники спільноти воюють та гинуть за країну, і це впливає на громадську думку: соціологічні опитування показують зростання підтримки легалізації одностатевих союзів.

Згідно з результати опитування, яке до Дня Незалежності України у 2023 провела соціологічна група “Рейтинг”, 37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів в Україні. Проти цього виступили 42%, а 33% з них – категорично проти. Ще 22% не визначилися з відповіддю.

Крім того, прагнення України до європейської інтеграції також тисне на уряд, оскільки Європейський суд з прав людини визнає порушенням прав людини відсутність механізму легального визнання одностатевих союзів.

Читайте також: Одеська область – третя в Україні за кількістю розлучень у 2025 році

Джерело: 048.ua

ДЖЕРЕЛО