У Калинівці біля меморіального скверу, відкритого у жовтні, висадили живі квіти. Ініціатива народилася серед місцевих жителів, які відчули, що пам’ять про трьох загиблих земляків має бути не лише у світлинах, а й у турботі про це місце.
Віра Чубченко, директорка Калинівського клубу
Коли ми відкривали алею пам’яті, мені здавалося, що квітів там замало. У нашому селі Людмила Мисічук вирощує багато рослин. Я зателефонувала їй, попросила залишити нам квіти — ми хотіли їх купити. Але вона сказала: «Віро Петрівно, я накопала різні квіти, хочу просто подарувати». Ми дуже вдячні родині Мисічуків — і Людмилі, і Віталію, за цю підтримку. Завдяки їм село буде гарнішим.
До висадки рослин долучилися працівники клубу, робітники комунального підприємства «Визирське джерело». Це не тільки звичайний благоустрій. Ці квіти — маленькі світи, які проростають там, де людська пам’ять знаходить форму. Вони ростимуть поруч із меморіальною плитою загиблим односельцям у Другій світовій війні та з портретами сучасних Героїв, нагадуючи кожному, хто сюди прийде: свобода не виникає сама по собі.
Володимир Грицишин, староста Калинівського старостинського округу Визирської сільради
Батьки загиблих воїнів звернулися до нас з проханням створити місце пам’яті. За підтримки Визирської сільської ради ми облаштували алею і відкрили її у жовтні. Це стало важливим місцем для жителів Калинівки. Сьогодні люди самі виявили бажання висадити квіти, щоб воно мало доглянутий, гідний вигляд.
Алею загиблим у сучасній війні Героям Калинівки відкрили 14 жовтня, у День захисників і захисниць України. Тут увічнили пам’ять трьох земляків: Сергія Мінаєва, Віктора Лисого та Євгена Єрсеїтова. Їхні імена назавжди стали частиною історії громади.
Сьогодні біля їхніх портретів з’явилися десятки нових квітів — подарованих, принесених, посаджених власноруч людьми, для яких ці хлопці були сусідами, друзями, рідними. Калинівка й надалі доглядатиме це місце. А сьогоднішня висадка квітів — це спосіб сказати: «Ми вдячні, ми пам’ятаємо».