Місяць тому одеський підприємець Сергій Рудюк розпочав благодійний проєкт «Другий подих». 20 вересня він оселився у вітрині власного магазину SKAY, аби привернути увагу суспільства до масштабного збору — 3 000 000 гривень на апарат ЕКМО Rotaflow II для Дитячої міської лікарні №3.
За початковим планом акція мала тривати 30 днів, проте за цей час зібрати необхідну суму ще не вдалося. Утім, розкладати валізи Сергій не збирається: ще на початку ініціативи він твердо пообіцяв жити у вітрині доти, доки не закриє збір повністю — навіть якщо на це знадобиться набагато більше часу.
Кореспондент Odesa Online завітав до вітрини, де вже другий місяць триває благодійний перформанс, та поцікавився у підприємця, як минули ці 30 днів постійного життя «наосліп», скільки коштів вже є на рахунку та що тримає його мотивацію.
Сергію, минув цілий місяць від старту акції. Яка сума зараз на лічильнику і скільки ще залишається зібрати?
— Я поставив собі новий дедлайн до п’ятниці — тоді в магазині планується невелике свято. Наразі залишилося зібрати ще 670 тисяч гривень. Більша частина суми вже на рахунку, тож сподіваюся, що в п’ятницю ми святкуватимемо повне закриття збору.
Чи змінюєте ви підходи та як намагаєтеся прискорити збір зараз?
— Так, за місяць не встиг. Минулого тижня я спрямував усі сили на новий крок: направив листи до великих компаній із проханням про підтримку. Маю на них щиру надію, і декілька з них вже відповіли, що підтримають.
Як ви почуваєтеся після 30 днів постійного перебування у вітрині — і фізично, і емоційно?
— Почуваюся нормально, з глузду прямо не сходжу (посміхається). Але місяць минув важко — і фізично, і емоційно. Хоча, зізнаюся, думав, що буде ще гірше. Втома накопичилася, тому зараз сплю як дитина: нічого не будить і не заважає.
Що за цей місяць виявилося найскладнішим у такому форматі життя?
— Багато енергії забирає створення контенту та щоденне багатогодинне спілкування, яке є невіддільною частиною збору. Це дуже емоційно виснажує. Взагалі, я весь час думав, що буде важко саме виживати у вітрині, а збір пройде легко. А вийшло навпаки: виживати легко, а от збір іде важко.
Як на ваше тривале перебування в магазині реагують родина та колеги?
— Дружина реагує чудово й дуже мене підтримує. Ми з нею зараз бачимося навіть частіше, ніж у звичайний час: вона приїжджає до мене тричі на день, а раніше ми бачилися раз на тиждень (жартує). Співробітникам магазину теж дуже подобається, що я тут. До того ж кожного дня залучені підприємці та просто небайдужі одесити приносять до магазину для підтримки всілякі смаколики.
Якщо до поставленого дедлайну в п’ятницю зібрати залишок не вдасться, якими будуть ваші подальші дії?
— Якщо до п’ятниці зібрати не вдасться, то буду збирати далі. На вікні мого магазину великими літерами написано, що я не вийду звідси, поки не зберу потрібну суму. Я декларував це із самого початку, тому залишаюся до переможного кінця!
Долучитися до збору можна за посиланням.
Сообщение «Не вийду, поки не зберу потрібну суму»: одеський підприємець уже місяць живе у вітрині магазину заради порятунку дітей появились сначала на Новини Одеси – Odesa Online.